Професійне навчання та міжпредметні зв’язки при підготовці кваліфікованих робітників

П.С.Гаврилюк

Професійне навчання та міжпредметні зв’язки

при підготовці кваліфікованих робітників

Анотація: у статті відображено на конкретних прикладах в розрізі професії  використання міжпредметних зв’язків для підготовки висококваліфікованих робітників, а також забезпечення логічного зв’язку при вивчені всіх предметів учбового плану, видів навчання відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики та встановлення конкретних зв’язків  між предметами загальноосвітнього, загально технічного, та спеціальних циклів. 

Ключові слова: міжпредметні зв’язки, професійне навчання, навчально-виховний процес, професійні знання.

Все, що знаходиться у взаємному зв’язку,

повинно викладатися у такому ж зв’язку

Я. А. Коменський

Ці слова видатного педагога Я.А.Коменського набули ще більшої значущості сьогодні – в час бурхливого розвитку науки і виробництва, коли наука стає безпосередньою продуктивною силою. Знання з різноманітних галузей тепер не ізольовані, не уособлені. Вони стають найбільш дієвими при

врахуванні зв’язку між науками.

У наш час розвиток науки та техніки призвів до корінних змін у взаємозв’язку науки та  виробництва,  наука  стає  безпосередньою  виробничою  силою.  При  вирішенні  професійних  завдань  спеціаліст  все  частіше  зустрічається  з необхідністю  володіти  та  вміло  використовувати  знання,  які  виходять  за  межі  вузької спеціалізації –  знання  із  різних  галузей  науки,  психології  тощо. Знання  різних  галузей  не є тепер ізольованими, вони стають найбільш дієвими при зв’язку між науками.

Зв’язок між учбовими предметами є відображенням зв’язку між відповідними науками, кожна з яких в своїй галузі вивчає єдиний об’єктивно існуючий матеріальний світ. У  цьому  випадку  здійснення  зв’язків між  навчальними  предметами  відіграє  дуже  важливу роль  в  гармонічному  розвитку  учнів,  в  створенні  в  них  цілісного,  наукового,  діалектико-матеріалістичного світогляду.

Необхідність  міжпредметних  зв’язків  обговорюється  дидактичними  принципами навчання.  Так  принцип  міцності  засвоєння  знань  дозволяє  стверджувати,  що  формування вмінь і навичок буде краще відбуватися при умові добре діючих міжпредметних зв’язків. 

У  процесі  реалізації  міжпредметних  зв’язків  в  учнів  розширюється  загальний політехнічний  кругозір,  розвивається  логічне  мислення,  активізується  увага,  росте зацікавленість до предметів, що вивчаються [3].

Навчання у сучасній професійній школі реалізується як цілісний навчально-виховний процес,  що  має  загальну  структуру  і  функції,  які  відображають  взаємодію  викладання  і навчання.  Міжпредметні  зв’язки  сприяють  реалізації  всіх  функцій  навчання:  освітньої, розвивальної  і виховної. Ці функції здійснюються у взаємозв’язку  і взаємодоповнюють один одного.  Єдність  функцій  є  результат  цілеспрямованого  процесу  навчання  як  навчально-виховної системи [3].

Знання, якими учні оволоділи з теоретичних предметів професійного циклу є проміжними ланками між професійно-практичною  і загальноосвітньою підготовкою. Водночас загальноосвітні предмети пов’язані із загальнотехнічним і спеціальними через базу знань, необхідних під час професійно-практичного навчання. Це не прості, а складні зв’язки, що базуються  на взаємодії основ наук і здійснюються за напрямами:  включення  у  зміст  уроку виробничого матеріалу, як підґрунтя для теоретичних узагальнень і використання досвіду учнів, набутого у процесі  професійної діяльності; розв’язання і складання задач виробничого змісту; використання технічної літератури, довідників та обґрунтування результатів виконаного завдання, розробку інструкційних карток, ознайомлення учнів з роботою винахідників і раціоналізаторів тощо [1, с.  82-83;  7, с.  15-16].

Процес формування  й засвоєння системи  професійних знань, умінь і навичок, який базується на використанні міжпредметних зв’язків, можна поділити на наступні етапи:

-          встановлення  родовидових  відношень  знань (ієрархічні  зв’язки)  в  середині однієї навчальної дисципліни;

- встановлення неієрархічних зв’язків між системами знань із різних навчальних предметів;

- здійснення  взаємозв’язку між  засвоєною  системою  знань  і  репродуктивною практикою;

- здійснення взаємозв’язку між системою знань та продуктивною практикою.

Складність й багатогранність здійснення процесу міжпредметних зв’язків  змушує розглядати цей  процес  як  відкриту  систему,  яка  взаємодіє  з  навколишнім  середовищем  у  різних  аспектах –  змістовному,  часовому,  комунікативному  тощо. Однак  вхідним параметром даної системи є навчальна інформація, а вихідним – якість підготовки учнів.

Слід зауважити, що міжпредметні зв’язки здійснюються в двох напрямах. Для загальноосвітніх предметів – це конкретизація основних наукових положень, залучення фактичного матеріалу, використання завдань з професійним змістом, що дає змогу органічно поєднати загальноосвітню і професійну підготовку в єдиний навчально-виховний процес. Стосовно загальноосвітньої підготовки цей зв’язок можна охарактеризувати як професійну спрямованість загальноосвітніх предметів. Для спеціальних предметів – це передусім пояснення, обґрунтування практичних явищ науковими положеннями, фактами, законами.

Питання реалізації міжпредметних зв’язків надто важливі, тому вони повинні бути предметом постійної уваги не лише викладачів, а й інших інженерно-педагогічних працівників.

Робота з реалізації професійної спрямованості загальноосвітніх предметів в Кам’янець-Подільському професійному художньому ліцеї здійснюється за такими напрямками:

·        у річному плані засідань педагогічних рад обов’язково висвітлюється питання міжпредметних зв’язків;

·        проведення спільних засідань методичних комісій соціально-гуманітарних дисциплін, природничо-математичних дисциплін та методичних комісій професійної підготовки, на яких проводять взаємне навчання викладачі загальноосвітніх і спеціальних предметів з тем, де встановлено міжпредметні зв’язки;

·        на засіданнях методичних комісій соціально-гуманітарних дисциплін, природничо-математичних дисциплін коректуємо навчальні плани, плани уроків з урахуванням професій, які готуємо;

·         на інструктивно-методичних нарадах відбувається обмін досвідом з даної теми;

·        засідання “Школи молодого викладача” проходить у вигляді семінарів, де беруть участь досвідчені викладачі загальноосвітніх та спеціальних предметів, а також майстри виробничого навчання;

·        професійну спрямованість загальноосвітніх предметів яскраво видно як на відкритих уроках, так і на “звичайних” уроках у всіх викладачів.

Одним з головних завдань, яке повинен ставити перед собою викладач професійно-технічного навчального закладу, – дати учням глибокі та міцні знання, засобами свого предмета розкрити красу їхньої майбутньої професії. Викладачі загальноосвітніх предметів приділяють велику увагу професійній направленості предметів загальноосвітнього циклу. Сутність принципу професійної спрямованості викладання курсу математики в професійно-технічних навчальних закладах полягає в такій організації навчання, яка, не порушуючи систематичності викладання предмета, а також логіки його подання, забезпечує більш детальну проробку професійно значущого навчального матеріалу, ілюструючи практичне значення даного предмета для розвитку тієї чи іншої галузі виробництва.

Зокрема, основними принципами викладання математики є забезпечення зв’язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу, щодо аналізу технологічних процесів, які вивчаються. Досягнення цієї загальної мети у практиці викладання курсу математики можна здійснювати різними шляхами:

- конкретизацією теорій, явищ і процесів під час вивчення курсу математики та закріплення знань, використовуючи навчальний матеріал спеціальних предметів;

- показом практичного використання в даній професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення курсу математики;

- складання задач з професійно спрямованим змістом, виконанням розрахунків, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів;

- використання діафільмів, кіно-, відеофільмів із загальноосвітніх предметів з ілюстрацією в них наступності та взаємозв’язку основ математики і професійних знань відповідно до профілю навчального закладу.

Завдання з професійною спрямованістю, які використовуються на уроках математики з професійною спрямованістю  (кухарі, кондитери):

Для приготування 20 штук тістечок необхідно 450 гр. яєць, 350 гр. цукрової пудри, 250 гр. борошна, 1 гр. ваніліну, 400 гр. вершкового масла, 250 гр. згущеного молока, 10 гр. коньяку. Скільки інгредієнтів потрібно для приготування 70 шт.тістечок?

Викладач хімії, використовуючи міжпредметні зв’язки, сприяє розвитку мислення учнів, розвиває вміння застосовувати знання з хімії в різних дисциплінах, а також розуміти роль і місце хімії у майбутній професійній діяльності.

Уроки фізики, географії викладачі  проводять у тісному взаємозв’язку з уроками спецтехнології, обладнання та виробничим навчанням. Ці предмети дають змогу розширювати кругозір учнів, поглиблювати їхні знання, викликають інтерес до дисциплін природничо-математичного циклу, формують розуміння єдності природи та її основних законів, уміння встановлювати всебічні зв’язки між явищами, поняттями, теоріями.

Врахування взаємозв’язку загальної і професійної освіти сприяє цілеспрямованому, систематичному, поглибленому вивченню взаємопов’язаних понять природничо-математичних предметів і дисциплін професійно-теоретичного циклу, посилює функції природничо-математичних предметів як теоретичної базової основи професійного навчання.

Важливим засобом підготовки робітників є гуманітарні предмети, які не тільки збагачують знання, вміння і навички, а й формують морально-етичні якості майбутніх робітників.

Однобічна діяльність викладачів загальноосвітньої підготовки без тісного, постійного зв’язку з викладачами спеціальних і загально технічних дисциплін, предметів загально технічної та професійно-теоретичної підготовки, майстрами виробничого навчання не дала б бажаних результатів - підвищення якості професійної підготовки.

Зокрема, на прикладі навчання за професією “Живописець; оформлювач вітрин, приміщень та будівель” є не можливим без знань і умінь, отриманих при вивченні загальноосвітніх предметів:

- біології   – знання про будову ока, сприйняття кольору та психологічний вплив кольору на людину;

- хімії  – знання про спирти, луги, гліцерин, олії, які входять до складу сучасних матеріалів для живопису та оформлювальних робіт; знання про хімічні реакції, які відбуваються під час змішування компонентів фарб;

- фізики  – знання про спектр кольорів,

- історії  – при вивченні предмету “Історія мистецтв”,

- інформатики – при вивченні предмету “Комп’ютерна графіка”.

Реалізація міжпредметних зв’язків споріднених дисциплін, якими є технологія виконання художніх робіт, матеріалознавство, основи композиції, рисунок, живопис, охорона праці дає можливість побачити те спільне, що їх об’єднує, і те, відмінне, що зумовлює їхню здатність доповнювати один одного. Названі предмети є гранями одного явища – комплексу систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних у професійній діяльності живописця та оформлювача вітрин, приміщень та будівель.

Наприклад, під час вивчення теми з предмету  “Технологія виконання художніх робіт” “Техніки акварельного живопису” необхідно звертатися до досвіду учнів, якого вони набули на уроках матеріалознавства, зокрема, – це знання про склад акварельних фарб, види пензлів та відповідні види паперу.

Знання з охорони праці,  щодо вимог роботи з легкозаймистими та леткими речовинами та питання безпеки праці при роботі з електроінструментами  доцільні при опануванні теми “Батик”. Методами реалізації міжпредметних зв’язків можуть слугувати повторення визначень, характеристика понять, порівняння, завдання на знаходження відповідностей, тестування тощо .

Яскраво прослідковуються міжпредметні зв’язки також на прикладі  професії “Штукатур; лицювальник-плиточник”. На уроках виробничого навчання, а точніше в його процесі відображається зв’язок між технологією штукатурних чи лицювальних робіт з матеріалознавством, охороною праці, кресленням, економікою, електротехнікою, фізичною культурою, основами правових знань. Таким чином виробниче навчання є завершальним етапом попереднього вивчення всіх вище вказаних теоретичних предметів.

Саме на виробничому навчанні отриманні теоретичні знання з спецтехнології застосовуються на практиці, в свою чергу спецтехнологія тісно пов’язана з матеріалознавством та охороною праці, тому що як теоретично так і практично потрібно знати і вміти виконувати всі технологічні процеси,бути добре ознайомленим з правилами охорони праці при їх виконанні, а також знати властивості матеріалів, і склад розчинів з якими працюєш. Електротехніка пов’язана з виробничим навчанням, спецтехнологією і кресленням бо в процесі роботи необхідно вміти читати будівельні креслення, знати будову всіх електроінструментів та будівельних машин та механізмів, з метою запобігання травматизму під час їх експлуатації.

Вивчення  предметів основи правових знань та основи економіки дають змогу кваліфікованому робітнику вміти доцільно, з економічної точки зору, вираховувати кількість необхідних матеріалів, ощадливість їх використання в певних умовах з врахуванням вартості і обсягу робіт.

Отже,  міжпредметні  зв’язки –  це  особливо  значущий  у  сучасних  умовах  наукової інтеграції фактор формування  змісту  і  структури,  навчального  предмета,  а  сама  структура навчального  предмета  слугує  одним  з  об’єктивних  джерел  різноманіття  їхніх  видів  і функцій.

Вирішення проблеми міжпредметних зв’язків відіграє важливу роль при визначенні змісту, методів і організації процесу навчання. Особливо важливого значення набуває вона для професійно-технічних навчальних закладів, в яких навчально-виховний процес повинен будуватися на основі органічного поєднання загальної і професійно-технічної освіти.

                                Список використаних джерел:

1. Батышев С.Я. Проблемы взаимосвязи общего и профессионально-технического обучения учащихся в средних профтехучилищах / С.Я. Батышев // Советская педагогика – 1983. – №4. – С. 82–87.

2. Вінник Л. Міжпредметні зв’язки як умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу / Л.Вінник //  Професійно-технічна  освіта. – 2003. – №2. – 43 с.

3. Івахно О.М. Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці кваліфікованих робітників на уроках української мови / О.М.Івахно // Вісник навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Одеській області. Інформаційно-методичний збірник. – 2014. – №2.

4. Нікуліна А.С., Сілаєва І.Є., Шевчук С.С. Сучасний урок в професійній школі:  проектування,  організація,  аналіз:  Методичний  посібник. –  Донецьк: ДІПО ІПП. – 2008. – 160 с.

5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. 3айчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1992. – С. 15-111, 276-315.

6. Семушина Л.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и технологии обучения в средних специальных учебных заведениях /Л.Г.Семушина, Н.Г.Ярошенко – М.: Мастерство, 2001. – 272 с.

7. Цветков А.Н. Соотношение теоретического и практического (производственного) обучения в учреждениях начального профессионального образования: дисс. канд. пед. наук : 13.00.01 / А. Н. Цветков. – М., 2001. – 181 с.